Четвер, 21.09.2017, 15:59
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2011 » Листопад » 14 » Якщо вашу дитину кривдять в школі
00:37
Якщо вашу дитину кривдять в школі
 
 Це просто декілька ідей, з яких можна почати.

1. Спробувати розібратися в причинах того, що відбувається. Поговорити з учителем, батьками, іншими дітьми. Цілком можливо, що ваша дитина також не ідеальна,  наприклад, вона полюбляє дражнити однокласників. У такому разі має сенс укласти мирну угоду — ваша дитина не дражнить інших дітей і вони не б'ються. Якщо ж вона, забувшись, знову почи­нає дражнитися, їй нагадують про це, але словами, а не за допомогою кулаків.

2. Пояснити вашій дитині, що вона, звичайно, може «дати здачу», але цілком імовірно, що вона теж опиниться серед «винуватих». Тому буде краще, якщо вона просто голосно гукне: «Припини! Відійди від мене!», якщо однокласник переступить межу.

Мій син через місяць навчання в першому класі дійшов такого висновку: «Якщо він мене штовхає, а я у відповідь ударю, він образиться і буде правий. А якщо я йому скажу: «Обережно!», йому стане соромно, і він більше не буде». На жаль, далеко не всім дітям стає соромно. Деякі свідомо завдають іншим біль і відчувають від цього задоволення. Прикро це визнавати, чим довше діти навчаються в школі, тим більше серед них «маленьких садистів». Такі діти потрапляють в дуже важку ситуацію. Вони остаточно заплутали­ся, і їм дійсно потрібна допомога психологів. Та все ж таки біль­шість дітей завдає біль або кривдять однокласників не «зі злості», а «через незнання» або «через недоумство». Якщо замість нападу у відповідь їх попросити бути обережніше, вони припинять агре­сивні дії.

3.    Поговорити з учителем і попросити його по можливості гаси­ти конфлікт у зародку.

4.    Поговорити з кривдником. Цілком імовірно, що у нього є свій привід для образи. Скажіть йому, що він може висловити свої претензії словами, але битися ви йому забороняєте. (Дитина може сказати: «Ви не можете мені забороняти, ви — не моя мама», на це варто відповісти: «Давай запитаємо у твоєї мами, чи дозволить вона тобі битися і чи пишатиметься сином-забіякою?»)

Ця розмова буде дуже корисною і для вашої дитини — вона відчує ваш захист і впевненість у собі.

5.    Підтримувати дружбу дитини з тими однокласниками, з якими у неї склалися добрі взаємини. Запрошуйте їх у гості, домовте­ся з батьками про спільні розваги (походи до зоопарку, виїзди за місто та ін.)

6.    Якщо ситуація серйозна і поведінка дитини заважає всім її однокласникам, спробувати розв'язати проблему на батьків­ських зборах, запропонувати батькам «агресора» проконсуль­тувати свою дитину у психолога.

Категорія: Вчитель батькам | Переглядів: 449 | Додав: Ladytsa | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]